Каннабис Коломна сайты даркнета наркотические препараты Каннабис Bruce Banner

Вступление: Усе, мэн, цэ ты ёрнулся пэрэкатыцца па облакам! Сэйчэс накурю фэйда, раскатаемс на волне бэтала и расскажу тэбэ, ку халяву шишку марихуаны повацца и кумары я закурить!

Строфа 1: Ми колдунца, мэн, прикупила закладки,
Сорок грам нанизала, бильярдный шарик.
Сегодня деньство забыла, пусть буду вольна,
Мэн, вот такое мэмуары наркомана молодого!

Припев: Летим скользя по облакам, я и мои друзья,
Кумары наше все, они нам не братцы!
Зажигаем, наливаем, набридают одномоментно,
Мы отсюда не никуда, здесь наш провокационный моменто!

Вставка 1: Нет никакого вагабонда, чтоб смог провести тут седативный наркотики, братан! Только колесико кодеина и шишки наш лафа!

Строфа 2: Ходишь в кругах, ищешь ноунеймов с огнями,
Биты, крипота тут - утро вечера мудренее.
Но мне все по байтит, я на волне тостеров,
Летишь в маэстро, словно на астралахостеры.

Припев: Летим скользя по облакам, я и мои друзья,
Кумары наше все, они нам не братцы!
Зажигаем, наливаем, набридают одномоментно,
Мы отсюда не никуда, здесь наш провокационный моменто!

Вставка 2: Листай свои закладки, мэн, тут тебе таблица наркотической таблицы. Шуга в сторону, а слабым нервам - мимо! На вес делай, шишка не в бабки, братэло!

Строфа 3: Раскаталась ветка грибов, запахло воздухом травы,
Облаками-сигарами пролетают дни и ночи.
Наркоман Рэпер - это я, с микрофоном народженный.
Одна таблетка колесико, чтобы долго идти дальше.

Припев: Летим скользя по облакам, я и мои друзья,
Кумары наше все, они нам не братцы!
Зажигаем, наливаем, набридают одномоментно,
Мы отсюда не никуда, здесь наш провокационный моменто!

Вставка 3: Свежие шишки марихуаны, братан! Кодеин оставь себе, это не наш формат! Ищи своих соратников, а мы тут на облаках!

Строфа 4: Мы взрываемся, перекатываемся на волнах сияния,
Уже забыли, где дни, а где ночи остались?
Наши головы в объятиях облаков уснули,
И в это время мир несется вперед, глушит все песни.

Припев: Летим скользя по облакам, я и мои друзья,
Кумары наше все, они нам не братцы!
Зажигаем, наливаем, набридают одномоментно,
Мы отсюда не никуда, здесь наш провокационный моменто!

Вставка 4: Не смеши наркомана своими историями о таблетках! Вещества несут весь этот кайф, а седативные? Бро, ты видел нашу тусовку?

Строфа 5: Мы закрываем глаза, чтобы увидеть свет новый,
Теперь наша жизнь - это стиль, словно комиксы комнаты.
Мы купим еще, привезем еще, вот так нам надо,
Наши шишки - как настоящие звезды, братаны!

Припев: Летим скользя по облакам, я и мои друзья,
Кумары наше все, они нам не братцы!
Зажигаем, наливаем, набридают одномоментно,
Мы отсюда не никуда, здесь наш провокационный моменто!

Заключение: Сидим на облаках, счастливы и свободны как птицы, мэн! Все эти закладки, колесико и кодеин уже не нужны, когда ты на волне настоящего счастья. Завязывай с этими штуками, иди к нам, здесь тебя ждут! В этом облаке, где рэперы наркоманы прекрасны, короче!

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...